- колегія
- [коле/г'ійа]
-йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
колегія
Смотреть что такое "колегія" в других словарях:
колегія — (колегіум) (лат. співдружність) 1. Споруда професійного, жрецького або похоронного об єднання у Стародавньому Римі. 2. Будівля учбового і релігійного призначення з анфіладним або галерейним розплануванням внутрішніх приміщень. Виникли в Європі… … Архітектура і монументальне мистецтво
колегіум — колегія (колегіум) (лат. співдружність) 1. Споруда професійного, жрецького або похоронного об єднання у Стародавньому Римі. 2. Будівля учбового і релігійного призначення з анфіладним або галерейним розплануванням внутрішніх приміщень. Виникли в… … Архітектура і монументальне мистецтво
колегіум — у, ч., іст. Те саме, що колегія 3) … Український тлумачний словник
колегія — ї, ж. 1) Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган. Редакційна колегія газети. 2) Об єднання осіб деяких професій. 3) У Західній Європі, Україні та Росії в 16 18 ст. – назва деяких… … Український тлумачний словник
колегіальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
колегіальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
колегіально — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
колегіальний — а, е. 1) Стос. до колегії (у 1, 2 знач.). Колегіальні установи. 2) Який здійснюється спільно, групою осіб. Колегіальні ухвали. || В основі якого лежить здійснення чого небудь спільними силами. || Товариський … Український тлумачний словник
колегіальність — ності, ж. Властивість за знач. колегіальний 2). Колегіальність обговорення. || Принцип управління, при якому керівництво здійснюється групою осіб, що мають рівні права й обов язки у вирішенні питань … Український тлумачний словник
колегіально — Присл. до колегіальний 2) … Український тлумачний словник
